1. (тех.) Такий, що здатний самостійно компенсувати (усувати, врівноважувати) внутрішні напруження, деформації або інші небажані фактори, що виникають під час експлуатації, без застосування додаткових зовнішніх пристроїв чи регулювань (наприклад, про самокомпенсувальну конструкцію, кабель).
2. (мед., біол.) Такий, що характеризується здатністю організму, системи чи процесу до самовідновлення рівноваги (гомеостазу) шляхом компенсації порушень за рахунок власних резервів і механізмів.