самохвальниця

[sɑmoxʋɑlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Жінка або дівчина, яка схильна до самохвальства, хвалиться своїми (часто перебільшеними) успіхами, перевагами або якостями; хвалькувата жінка.

  2. Рідкісне: жінка, яка займається виготовленням або продажем самохвали (різновиду короба, кошика).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самохвальниця, р. самохвальниці, д. самохвальниці, з. самохвальницю, о. самохвальницею, м. самохвальниці, к. самохвальнице

Більше записів