самохідка

1. Самохідна артилерійська установка, бойова машина на гусеничному або колісному шасі з гарматою, гаубицею або іншим озброєнням, здатна самостійно пересуватися на полі бою.

2. Розмовна назва самохідного транспортного засобу, механізму або машини, що пересувається без зовнішнього тягача (наприклад, самохідний кран, самохідний комбайн).

3. Переносно: про людину, яка діє самостійно, незалежно, без постійного керівництва або нагляду.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |