Древослів

Словник Української Мови

самохід

[sɑmoxid] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Самохідна машина, механізм або транспортний засіб, що пересувається власною силою (наприклад, самохідна артилерійська установка, самохідний кран).

  2. Розм. Те саме, що самохідка — самохідна артилерійська установка.

  3. Заст. Той, хто йде пішки; пішохід.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самохід, р. самоходу, д. самоходові, з. самохід, о. самоходом, м. самоході, к. самоходе

Більше записів