самокеруючий

1. Який здійснює керування самим собою, своїми процесами без зовнішнього втручання; автономний.

2. У техніці: що має здатність автоматично підтримувати заданий режим роботи, траєкторію руху тощо за допомогою вбудованих засобів управління та контролю.

3. Про організацію, громаду тощо: який самостійно вирішує свої внутрішні справи, здійснює самоврядування.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |