Значення
-
(філос.) Процес самопізнання, у якому людина усвідомлено досліджує власну внутрішню сутність, мотиви, емоції та переживання, часто з метою духовного чи психологічного розвитку.
-
(псих.) Практика рефлексії та інтроспекції, спрямована на побудову інтегрованого образу самого себе («картини себе») через аналіз власних вчинків, думок і почуттів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самокартання, р. самокартання, д. самокартанню, з. самокартання, о. самокартанням, м. самокартанні, к. самокартання