самоіндуковний
[sɑmoindukoʋnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у фізиці) Пов’язаний з явищем самоіндукції, що виникає в електричному колі внаслідок зміни власного магнітного потоку при зміні сили струму в ньому.
-
(про величину) Що є кількісною мірою явища самоіндукції, наприклад, самоіндуковна електрорушійна сила.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самоіндуковний, р. самоіндуковного, д. самоіндуковному, з. самоіндуковного, о. самоіндуковним, м. самоіндуковнім