Значення
-
(у фізиці, космології) Такий, що має здатність до гравітаційного колапсу або утворення структури під дією власної гравітації, без зовнішніх сил.
-
(у переносному значенні) Такий, що має внутрішню силу тяжіння, зосередженість на самому собі, що існує або функціонує завдяки власним, замкнутим законам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самогравітуючий, р. самогравітуючого, д. самогравітуючому, з. самогравітуючого, о. самогравітуючим, м. самогравітуючім, к. самогравітуючий