привичний
[prɪʋɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що став звичним, звичайним, повсякденним; властивий комусь через постійну практику або звичку.
-
(У лінгвістиці, про слова, словосполучення) Такий, що увійшов у мовленнєву практику, став звичним для вживання в певному значенні або формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. привичний, р. привичного, д. привичному, з. привичного, о. привичним, м. привичнім