1. Такий, що став звичним, звичайним, повсякденним; властивий комусь через постійну практику або звичку.
2. (У лінгвістиці, про слова, словосполучення) Такий, що увійшов у мовленнєву практику, став звичним для вживання в певному значенні або формі.
Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що став звичним, звичайним, повсякденним; властивий комусь через постійну практику або звичку.
2. (У лінгвістиці, про слова, словосполучення) Такий, що увійшов у мовленнєву практику, став звичним для вживання в певному значенні або формі.
Відсутні