привичний

1. Такий, що став звичним, звичайним, повсякденним; властивий комусь через постійну практику або звичку.

2. (У лінгвістиці, про слова, словосполучення) Такий, що увійшов у мовленнєву практику, став звичним для вживання в певному значенні або формі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |