самогоночка

[sɑmoɦonot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “самогон” — домашня горілка, виготовлена шляхом перегонки браги з цукру, фруктів, зерна чи інших цукровмісних продуктів.

  2. (переносно, розмовне) Про щось дуже міцне, пекуче або таке, що має велику силу, ефект (наприклад, про напій, емоцію тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогоночка, р. самогоночки, д. самогоночці, з. самогоночку, о. самогоночкою, м. самогоночці, к. самогоночко

Більше записів