Значення
-
(Про матеріали, особливо будівельні) Такий, що не підтримує горіння і самозгасає після усунення джерела вогню; вогнестійкий, негорючий.
-
(Техн.) Такий, що має властивість автоматично припиняти горіння або електричну дугу в певних умовах (наприклад, про середовище в електротехнічному обладнанні).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самогасівний, р. самогасівного, д. самогасівному, з. самогасівного, о. самогасівним, м. самогасівнім, к. самогасівний