Значення
-
Властивість того, що приворожує; здатність приваблювати, чарувати, викликати сильну симпатію або захоплення.
-
(у літературознавстві) Термін, що позначає естетичну якість художнього твору або образу, здатність викликати у глядача чи читача відчуття чарівності, принадності та емоційного потягу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. приворожливість, р. приворожливості, д. приворожливості, з. приворожливість, о. приворожливістю, м. приворожливості, к. приворожливосте