самогасіння

[sɑmoɦɑsinnjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість деяких матеріалів (наприклад, пластмас, текстилю) самостійно припиняти горіння після усунення джерела вогню, без застосування зовнішніх засобів пожежогасіння.

  2. (у техніці) Автоматичне припинення роботи або генерації електричних імпульсів у певних типах газорозрядних приладів (наприклад, лічильниках) після закінчення зовнішнього впливу, що їх викликав.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самогасіння, р. самогасіння, д. самогасінню, з. самогасіння, о. самогасінням, м. самогасінні, к. самогасіння

Більше записів