Значення
-
(техн.) Про матеріал, зокрема сталь: такий, що набуває підвищеної твердості та міцності в процесі охолодження на повітрі після гартування, без додаткової термічної обробки (відпуску).
-
(перен., рідк.) Про людину або її характер: загартований життєвими випробуваннями, стійкий, здатний подолати труднощі власними силами.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самогартовний, р. самогартовного, д. самогартовному, з. самогартовного, о. самогартовним, м. самогартовнім, к. самогартовний