самогартовний

1. (техн.) Про матеріал, зокрема сталь: такий, що набуває підвищеної твердості та міцності в процесі охолодження на повітрі після гартування, без додаткової термічної обробки (відпуску).

2. (перен., рідк.) Про людину або її характер: загартований життєвими випробуваннями, стійкий, здатний подолати труднощі власними силами.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |