самодуальний

1. (у математиці, зокрема в теорії категорій) такий, що є двоїстим (дуальним) до самого себе; об’єкт, який ізоморфний своєму дуальному об’єкту.

2. (у фізиці) властивий самодуальному полю, наприклад, калібрувальному полю, тензор напруженості якого двоїстий сам до себе.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |