самодуальний
[sɑmoduɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(у математиці, зокрема в теорії категорій) такий, що є двоїстим (дуальним) до самого себе; об’єкт, який ізоморфний своєму дуальному об’єкту.
-
(у фізиці) властивий самодуальному полю, наприклад, калібрувальному полю, тензор напруженості якого двоїстий сам до себе.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодуальний, р. самодуального, д. самодуальному, з. самодуального, о. самодуальним, м. самодуальнім