самодержиця

1. Жінка-самодержець, верховна правителька, яка має необмежену монархічну владу; автократка.

2. (переносно) Жінка, яка самостійно та незалежно керує своїм життям, долає труднощі без сторонньої допомоги; та, що є господинею своєї долі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |