Значення
-
Форма правління, при якій верховна державна влада повністю належить одному правителю (монарху, цареві, імператору) і не обмежується іншими інститутами; монархічний абсолютизм.
-
Влада, верховенство, повна самостійність у прийнятті рішень або в управлінні; самовладдя, самоврядність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самодержавність, р. самодержавності, д. самодержавності, з. самодержавність, о. самодержавністю, м. самодержавності, к. самодержавносте