самодержавність

1. Форма правління, при якій верховна державна влада повністю належить одному правителю (монарху, цареві, імператору) і не обмежується іншими інститутами; монархічний абсолютизм.

2. Влада, верховенство, повна самостійність у прийнятті рішень або в управлінні; самовладдя, самоврядність.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |