самочинність

1. Властивість або стан того, що є самочинним; самовільність, сваволя, дія без дозволу чи наказу.

2. (у праві) Дія, вчинена особою без уповноваження, але спрямована на охорону державних чи громадських інтересів, а також прав і законних інтересів інших осіб.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |