Значення
-
Властивість або стан того, що є самочинним; самовільність, сваволя, дія без дозволу чи наказу.
-
(у праві) Дія, вчинена особою без уповноваження, але спрямована на охорону державних чи громадських інтересів, а також прав і законних інтересів інших осіб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самочинність, р. самочинності, д. самочинності, з. самочинність, о. самочинністю, м. самочинності, к. самочинносте