самоблокувальний

1. (про механізм, пристрій, систему) Такий, що автоматично блокує, фіксує себе або свої елементи в певному положенні або стані для запобігання руху, зсуву, розмиканню тощо, часто без додаткових зовнішніх дій.

2. (у техніці, зокрема про різьбове з’єднання) Такий, що за рахунок особливої конструкції (наприклад, спеціального профілю, матеріалу) самотужки запобігає самовільному відгвинчуванню чи роз’єднанню.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |