самоампутація

[sɑmoɑmputɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

Медичний термін, що означає добровільне або примусове відокремлення власної кінцівки або частини тіла, як правило, внаслідок важкої психічної травми, психічного розладу (наприклад, синдрому інопланетянина) або в екстремальних ситуаціях для порятунку життя.
У біології (зоології) — захисний механізм, при якому тварина (наприклад, ящірка, восьминіг) самовільно відкидає частину свого тіла (хвіст, кінцівку) для відволікання хижака або звільнення з пастки.

Граматичні форми:

н. самоампутація, р. самоампутації, д. самоампутації, з. самоампутацію, о. самоампутацією, м. самоампутації, к. самоампутаціє