самоампутація

1. Медичний термін, що означає добровільне або примусове відокремлення власної кінцівки або частини тіла, як правило, внаслідок важкої психічної травми, психічного розладу (наприклад, синдрому інопланетянина) або в екстремальних ситуаціях для порятунку життя.

2. У біології (зоології) — захисний механізм, при якому тварина (наприклад, ящірка, восьминіг) самовільно відкидає частину свого тіла (хвіст, кінцівку) для відволікання хижака або звільнення з пастки.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |