гіпердіагностика

[ɦipɛrdiɑɦnostɪkɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (у медицині) надмірне, невиправдане встановлення діагнозу певного захворювання або стану, часто завдяки використанню надчутливих методів діагностики, що виявляють мінімальні, клінічно незначні відхилення, які ніколи не проявилися б симптомами протягом життя пацієнта.

  2. (у соціальних науках, психології) надмірне розширення меж та застосування певного діагностичного поняття (наприклад, психічного розладу), що призводить до зарахування до категорії осіб з типовою поведінкою або нормальними життєвими труднощами.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гіпердіагностика, р. гіпердіагностики, д. гіпердіагностиці, з. гіпердіагностику, о. гіпердіагностикою, м. гіпердіагностиці, к. гіпердіагностико

Більше записів