самхіта

1. У давньоіндійській літературі та релігії — священний текст, збірник гімнів, молитов, заклинань і обрядових настанов, що становить найдавнішу частину Вед (наприклад, “Рігведа-самхіта”).

2. У ширшому сенсі — будь-яка зібрана, систематизована та закріплена в письмовій формі канонічна збірка священних текстів у індуїзмі.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |