Значення
-
У давньоіндійській літературі та релігії — священний текст, збірник гімнів, молитов, заклинань і обрядових настанов, що становить найдавнішу частину Вед (наприклад, “Рігведа-самхіта”).
-
У ширшому сенсі — будь-яка зібрана, систематизована та закріплена в письмовій формі канонічна збірка священних текстів у індуїзмі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самхіт, р. самхіта, д. самхітові, з. самхіт, о. самхітом, м. самхіті, к. самхіте