1. Представник стародавнього народу, що населяв Самарію (центральну частину Палестини), який походив від змішаних шлюбів між ізраїльтянами та переселенцями з інших народів після ассирійського завоювання; самаритянин.
2. У християнській традиції — символ милосердної, самовідданої та невибагливої до нагороди допомоги ближньому, що походить від притчи Ісуса Христа про доброго самарянина (Євангеліє від Луки 10:30-37).