самарянин

[sɑmɑrjɑnɪn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Представник стародавнього народу, що населяв Самарію (центральну частину Палестини), який походив від змішаних шлюбів між ізраїльтянами та переселенцями з інших народів після ассирійського завоювання; самаритянин.

  2. У християнській традиції — символ милосердної, самовідданої та невибагливої до нагороди допомоги ближньому, що походить від притчи Ісуса Христа про доброго самарянина (Євангеліє від Луки 10:30-37).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. самарянин, р. самарянина, д. самарянинові, з. самарянина, о. самарянином, м. самарянині, к. самарянине

Більше записів