гіка

[ɦikɑ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (морськ.) Коротка горизонтальна щогла на судні, закріплена одним кінцем у нижній частині щогли або стеньги, призначена для кріплення та управління косими вітрилами (наприклад, бізанню).

  2. (морськ., розм.) Найнижче рейкове вітрило на бізань-щоглі вітрильних суден.

  3. (техн.) Рухома стріла підйомного крана або екскаватора, що служить для зміни вильоту вантажу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гік, р. гіка, д. гікові, з. гіка, о. гіком, м. гікові, к. гіку

Більше записів