гіка

1. (морськ.) Коротка горизонтальна щогла на судні, закріплена одним кінцем у нижній частині щогли або стеньги, призначена для кріплення та управління косими вітрилами (наприклад, бізанню).

2. (морськ., розм.) Найнижче рейкове вітрило на бізань-щоглі вітрильних суден.

3. (техн.) Рухома стріла підйомного крана або екскаватора, що служить для зміни вильоту вантажу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |