1. У індуїзмі та буддизмі — найвищий ступінь медитативного трансу, стану повного духовного зосередження, самозаглиблення та злиття з об’єктом роздумів або з Абсолютом, що веде до звільнення від світських прив’язаностей та досягнення просвітлення.
2. У йозі — одна з останніх ланок восьмиступеневої системи, стан глибокої медитації, що характеризується повним припиненням свідомої ментальної діяльності та досягненням єдності з цілісністю буття.
3. У культурі Індії — назва могили, гробниці або меморіалу, спорудженого на місці кремації або поховання шанованого святого, гуру або аскета.