Значення
-
У індуїзмі та буддизмі — найвищий ступінь медитативного трансу, стану повного духовного зосередження, самозаглиблення та злиття з об’єктом роздумів або з Абсолютом, що веде до звільнення від світських прив’язаностей та досягнення просвітлення.
-
У йозі — одна з останніх ланок восьмиступеневої системи, стан глибокої медитації, що характеризується повним припиненням свідомої ментальної діяльності та досягненням єдності з цілісністю буття.
-
У культурі Індії — назва могили, гробниці або меморіалу, спорудженого на місці кремації або поховання шанованого святого, гуру або аскета.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самадхі, р. самадхі, д. самадхі, з. самадхі, о. самадхі, м. самадхі, к. самадхі