Значення
-
Стан психічної концентрації, коли увага людини повністю спрямована на власні думки, переживання або внутрішній світ, що супроводжується відірваністю від зовнішнього оточення.
-
Властивість характеру, схильність до тривалого перебування у стані роздумів про себе, аналізу власних почуттів та переживань, часто з елементами егоцентризму.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. самозаглиблення, р. самозаглиблення, д. самозаглибленню, з. самозаглиблення, о. самозаглибленням, м. самозаглибленні, к. самозаглиблення