саліцин

[sɑlit͡sɪn] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Глікозид, що міститься в корі верби та деяких інших рослинах, який є природним попередником саліцилової кислоти і має жарознижувальні, протизапальні та знеболювальні властивості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. саліцин, р. саліцину, д. саліцинові, з. саліцин, о. саліцином, м. саліцині, к. саліцине

Більше записів