пречудовний
[prɛt͡ʃudoʋnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Надзвичайно чудовий, прекрасний, що викликає захоплення своєю винятковою якістю, красою або досконалістю.
-
(У посиленому значенні) Дуже приємний, чудовий (про почуття, настрій, подію тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пречудовний, р. пречудовного, д. пречудовному, з. пречудовного, о. пречудовним, м. пречудовнім