сагиб

[sɑɦɪb] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (в Індії та деяких інших країнах Сходу) форма ввічливого звертання до європейця, пан, господар (історично — часто до британського колоніального чиновника або офіцера).

  2. (переносно) людина, яка поводиться зверхньо, намагається домінувати або вважає себе паном ситуації.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сагиб, р. сагиба, д. сагибові, з. сагиба, о. сагибом, м. сагибі, к. сагибе

Більше записів