Значення
-
У літературознавстві та текстології — гіпотетичний, не збережений оригінальний текст, що передував відомим нам редакціям або версіям твору і був їх основою; прототекст.
-
У семіотиці та лінгвістиці — базова, абстрактна модель або система правил, що лежить в основі конкретних текстів певного типу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. пратекст, р. пратексту, д. пратекстові, з. пратекст, о. пратекстом, м. пратексті, к. пратексте