1. Графічне позначення шиплячого звуку, що використовується для передачі шепоту, заклику до тиші, заохочення до сну або для відтворення шипіння (наприклад, змії).
2. У мовленні — ознака заїкання, коли мовець повторює звук «с», не можучи вимовити наступний звук або склад.