Значення
-
Графічне позначення шиплячого звуку, що використовується для передачі шепоту, заклику до тиші, заохочення до сну або для відтворення шипіння (наприклад, змії).
-
У мовленні — ознака заїкання, коли мовець повторює звук «с», не можучи вимовити наступний звук або склад.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. с-с-с, р. с-с-с, д. с-с-с, з. с-с-с, о. с-с-с, м. с-с-с, к. с-с-с