рюмати

1. (діал.) Сильно плакати, голосно ридати, виражаючи глибокий смуток, розпач або біль.

2. (перен., діал.) Жалібно вити, голосно (про вітер, тварин тощо).

Приклади:

Приклад 1:
«Ну, а тепер — знаю, що вже зараз рюмати буду!.. — подумав він.
— Тютюнник Григорій, “Вир”