1. (діал.) Сильно плакати, голосно ридати, виражаючи глибокий смуток, розпач або біль.
2. (перен., діал.) Жалібно вити, голосно (про вітер, тварин тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. (діал.) Сильно плакати, голосно ридати, виражаючи глибокий смуток, розпач або біль.
2. (перен., діал.) Жалібно вити, голосно (про вітер, тварин тощо).
Приклад 1:
«Ну, а тепер — знаю, що вже зараз рюмати буду!.. — подумав він.
— Тютюнник Григорій, “Вир”