Значення
-
Суспільний стан лицарів у феодальній Європі; лицарське звання.
-
Збірна назва лицарів як соціальної верстви середньовічного суспільства.
-
Сукупність морально-етичних ідеалів та норм поведінки, характерних для лицарів (вірність, мужність, благородство, захист слабких, шанування жінки тощо).
-
Перен. Благородність у вчинках, високе почуття честі, готовність до самопожертви.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рицарство, р. рицарства, д. рицарству, з. рицарство, о. рицарством, м. рицарстві, к. рицарство