1. Бути різником за професією, займатися різницькою справою.
2. Розмовне. Поводитися грубо, жорстоко, завдавати комусь страждань або смерті; різати, знищувати.
різникуватися
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: дієслово () |
Древослів
Словник Української Мови