рицар

Значення

1. У середньовічній Європі — лицар, озброєний вершник, що належав до військово-феодального стану; зазвичай благородного походження, який дотримувався кодексу честі та вірності сюзерену.

2. Переносно — шляхетна, великодушна, безкорислива людина, яка вступається за слабких, бореться за справедливість, честь і високі ідеали.

3. У деяких орденах та нагородах — член лицарського ордена або особа, удостоєна лицарського звання (наприклад, лицар ордена).

4. Фігура у шахах, яка ходить руслом, що нагадує літеру «Г» (на дві клітинки в одному напрямку і одну — у перпендикулярному); конь.

Правопис та відмінювання