Значення
-
Стародавній ритуальний посуд для пиття, часто у формі рога тварини або голови тварини (бика, барана, коня тощо), з отвором для виливання рідини знизу або збоку.
-
Архітектурний елемент у формі рогу достатку, що використовувався як прикраса, особливо в стилі бароко.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ритон, р. ритона, д. ритонові, з. ритон, о. ритоном, м. ритоні, к. ритоне