рисочка

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “риса”: невелика, тонка лінія, штрих, смужка, що відрізняється за кольором, фактурою або рельєфом від навколишньої поверхні.

2. (переносно) Незначна, майже непомітна ознака, відтінок чого-небудь (часто в художній літературі).

3. (розм.) Графічний знак у вигляді короткої горизонтальної лінії (наприклад, дефіс, тире).

Приклади:

Приклад 1:
От рисочка нова… Не дам, не дам тобі, моє бідне, померти… Мій Лесик не помре, ні-ні, тато не дасть.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Приклад 2:
«Рисочка»… Радіє, що рисочка страждання… Та що ж це таке? «Чудова блідість».
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”

Приклад 3:
Хiба це не блискуча рисочка нового побуту?
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”