Значення
-
Зводити тимчасові дерев’яні або металеві конструкції (риштування) для робіт під час будівництва, ремонту чи реставрації будівель.
-
Розміщувати, кріпити щось на спеціально підготовленій конструкції; монтувати.
-
Перен., розм. Готувати, організовувати, влаштовувати щось, часто з негативним відтінком (наприклад, підступ).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я риштую, ти риштуєш, він риштує, ми риштуємо, ви риштуєте, вони риштують
Походження слова (Етимологія)
Слово «риштувати» походить з німецької мови. У давньоверхньонімецькій було дієслово (h)rusten, що означало «споряджати, готувати, прикрашати». З часом воно перейшло в середньоверхньонімецьку як rüsten, а в нововерхньонімецькій набуло значень «споряджати, озброювати, влаштовувати підмостки». Українське «риштувати» запозичене саме з цього німецького джерела. Спочатку воно означало «ставити риштовання (будівельні ліси)», а пізніше розширилося до значень «готувати, збирати, споряджати». Споріднені слова в інших мовах: білоруське «рыштаваць», польське «rynsztunek» (спорядження). Також існує давньоанглійське «hrystan» зі значенням «покривати, прикрашати».