рисенятко

1. Молоде, дитинча рисі (хижого ссавця роду рисей, родини котових).

2. (переносно, розмовне, зневажливо) Про людину, яка поводиться незграбно, боязко або нерішуче; про слабку, боягузливу особу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |