1. (про людину) Такий, що схильний до олжи, до обману, брехливий; облудний.
2. (переносно, про мову, поведінку тощо) Сповнений олжи, обману; обманливий, неправдивий.
олживий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови