рипотіти

1. Видавати протяжний скрипучі звуки, повільне рипання (про двері, підлогу, колісницю тощо).

2. Розмовно. Говорити щось невиразно, бурмотіти, воркотіти (часто з невдоволенням).

3. Розмовно. Повільно та з труднощами рухатися, тягтися (про транспорт або натовп).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |