1. Учасник або прихильник політичного руху рипієнтів у Галичині другої половини XIX століття, який виступав за політичну співпрацю з польськими колами та відмову від радикальної національної програми.
2. Представник течії в українському громадському житті Галичини, що виникла після розколу в 1870 році товариства «Просвіта»; рипієністи (від лат. «ripua» — берег, річка Рейн) протиставляли себе народовцям, орієнтувалися на польські кола та австрійський уряд, відстоювали ідею українців як окремої від росіян нації, але з обмеженими автономістськими вимогами.