1. (історичне) Старовинна українська міра об’єму для сипучих тіл, різної величини залежно від регіону (наприклад, у Полтавській губернії дорівнювала приблизно 2 пудам жита).
2. (історичне, діалектне) Дерев’яна посудина (ящик, діжка) певного об’єму, що використовувалась для вимірювання зерна, борошна та інших сипучих продуктів.