рихтунок

[rɪxtunok] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Технічний термін, що позначає дію за значенням дієслова “рихтувати” — виправлення, вирівнювання, приведення чого-небудь (зазвичай металевої деталі, конструкції) у належний стан, правильну форму або положення.

  2. Результат такої дії — виправлений, вирівняний стан деталі, конструкції; сама деталь після рихтування.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рихтунок, р. рихтунок, д. рихтунок, з. рихтунок, о. рихтунок, м. рихтунок, к. рихтунок

Більше записів