рихтований
[rɪxtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(про метал) Підданий рихтуванню — випрямлений, вирівняний після деформації за допомогою спеціальних інструментів (молотків, пресів тощо).
-
(перен., розм.) Підготовлений, пристосований до чогось; налаштований на певний лад або результат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рихтований, р. рихтованого, д. рихтованому, з. рихтованого, о. рихтованим, м. рихтованім