рихлення

[rɪxlɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “рихлити”; розпушування, розколихування, розхитування чогось твердого, злегка ущільненого (наприклад, ґрунту).

  2. Технологічна операція в будівництві, гірничій справі, сільському господарстві тощо, що полягає в руйнуванні структури матеріалу (ґрунту, породи) без винесення його на поверхню, з метою поліпшення його властивостей або подальшого видобутку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рихлення, р. рихлення, д. рихленню, з. рихлення, о. рихленням, м. рихленні, к. рихлення

Більше записів