рявкіт БукваР 1. Гучний, різкий звук, що нагадує ревіння звіра або гуркіт грому; рев, рик. 2. Гучний, несамовитий крик, вигук людини, що виражає сильні емоції (гнів, лють, біль тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←рявкнутирявкатися→