Значення
- (Лінгвістика) –
Гучний, різкий звук, що нагадує ревіння звіра або гуркіт грому; рев, рик.
- (Психологія) –
Гучний, несамовитий крик, вигук людини, що виражає сильні емоції (гнів, лють, біль тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рявкіт, р. рявкоту, д. рявкотові, з. рявкіт, о. рявкотом, м. рявкоті, к. рявкоте