рятівничий

1. Який стосується рятування когось, чогось або призначений для цього.

2. Який має на меті вивести когось із скрутного становища, уникнути небезпеки, несприятливих наслідків.

Приклади:

Приклад 1:
Десь було перейдено ту межу, на якій був поворот у блаженний, рятівничий сон, тепер душа, мовби збившись з дороги, блукала на манівцях безсоння, в гарячковім маячінні. Він все вмощував то правий, то лівий лікоть на вікові параші і клав на руку розпечену, порожню, бездумну свою голову, намагаючись якось так її пристроїте, щоби вона не обтяжувала плечей, щоб їй не було мулько на тих плечах, щоб якось забутися, але забутися не міг, як не міг і позбутися досадного вражіння, що тій голові мулько на в’язах.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”