оторопілий

[otoropilɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Який перебуває в стані глибокої здивованості, збентеження або страху, що позбавляє здатності діяти; заціпенілий, приголомшений.

  2. (Психологія) –

    Який виражає такий стан або свідчить про нього.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оторопілий, р. оторопілого, д. оторопілому, з. оторопілого, о. оторопілим, м. оторопілім

Більше записів