ряндя

[rjɑndjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Історія) –

    (іст.) Військова та адміністративна одиниця у Гетьманщині XVII–XVIII століть, що об’єднувала кілька сотень; територія, підпорядкована полковникові.

  2. (Історія) –

    (іст.) Військовий підрозділ у козацькому війську, що відповідав полку; сукупність полків або окремий загін.

  3. (Лінгвістика) –

    (перен., рідко) Велика, невпорядкована купа, натовп людей або безладне скупчення предметів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ряндя, р. рянді, д. рянді, з. ряндю, о. ряндею, м. рянді, к. ряндя

Більше записів